повновиденький

ПОВНОВИ́ДЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до повнови́дий.

Підростала Марушка. Повновиденька собі, чорнобровенька, оченята карі (Тесл., З книги життя, 1949, 72).

Значення в інших словниках

1. повновиденький — повнови́денький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. повновиденький — -а, -е. Пестл. до повновидий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повновиденький — ПОВНОВИ́ДЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до повнови́дий. Підростала Марушка. Повновиденька собі, чорнобровенька, оченята карі (А. Тесленко).  Словник української мови у 20 томах