повстина
ПОВСТИ́НА, и, ж. Те саме, що повсть.
Глиняна модель.. зображає кибитку з перекриттям з повстини або килима (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 78);
— Я поставив умову, щоб з того боку двері оббили повстиною (Кулик, Записки консула, 1958, 36);
Гервасій рішуче шарпнув за повстину (Перв., II, 1958, 372).
Словник української мови (СУМ-11)