повітатися
ПОВІТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Те саме, що привіта́тися.
Увійшов Максим, повітався у хату, став струшувати з кобеняка сніг (Вас., І, 1959, 306);
І Віра Устинівна ввійшла (ми встали всі і, повітавшись, сіли) (Тич., Зростай.., 1960, 64);
Рясничка швидко опинилася коло чабанової хати і повіталася: — Добридень, сусідоньку! (Вовчок, Вибр., 1937, 217).
Словник української мови (СУМ-11)