повітатися
ПОВІТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Те саме, що привіта́тися.
Увійшов Максим, повітався у хату, став струшувати з кобеняка сніг (Вас., І, 1959, 306);
І Віра Устинівна ввійшла (ми встали всі і, повітавшись, сіли) (Тич., Зростай.., 1960, 64);
Рясничка швидко опинилася коло чабанової хати і повіталася: — Добридень, сусідоньку! (Вовчок, Вибр., 1937, 217).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повітатися — повіта́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повітатися — див. вітати Словник синонімів Вусика
- повітатися — -аюся, -аєшся, док. Те саме, що привітатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повітатися — ПОВІТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Те саме, що привіта́тися. Увійшов Максим, повітався у хату, став струшувати з кобеняка сніг (С. Васильченко); І Віра Устинівна ввійшла (ми встали всі і, повітавшись, сіли) (П. Словник української мови у 20 томах
- повітатися — ВІТА́ТИСЯ з ким, до кого (при зустрічі виражати словами, жестом, стисканням рук доброзичливість, добрі побажання), ВІТА́ТИ, ЗДОРО́ВКАТИСЯ, ЗДОРО́ВАТИСЯ розм., ЗДОРО́ВКАТИ діал.; ЧОЛО́МКАТИСЯ розм. (з поклоном), ПОКЛОНЯ́ТИСЯ рідше; ШАПКУВА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови