1. Словник української мови у 20 томах

повітатися

ПОВІТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.

Те саме, що привіта́тися.

Увійшов Максим, повітався у хату, став струшувати з кобеняка сніг (С. Васильченко);

І Віра Устинівна ввійшла (ми встали всі і, повітавшись, сіли) (П. Тичина);

Рясничка швидко опинилася коло чабанової хати і повіталася: – Добридень, сусідоньку! (Марко Вовчок);

То, було, таки хоть і стереглись одне одного, да все-таки й повітаються й погуторять де про що, як брат із сестрою, а тепер бояться й очей звести одне на одного (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повітатися — повіта́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повітатися — див. вітати Словник синонімів Вусика
  3. повітатися — -аюся, -аєшся, док. Те саме, що привітатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. повітатися — ВІТА́ТИСЯ з ким, до кого (при зустрічі виражати словами, жестом, стисканням рук доброзичливість, добрі побажання), ВІТА́ТИ, ЗДОРО́ВКАТИСЯ, ЗДОРО́ВАТИСЯ розм., ЗДОРО́ВКАТИ діал.; ЧОЛО́МКАТИСЯ розм. (з поклоном), ПОКЛОНЯ́ТИСЯ рідше; ШАПКУВА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. повітатися — ПОВІТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Те саме, що привіта́тися. Увійшов Максим, повітався у хату, став струшувати з кобеняка сніг (Вас., І, 1959, 306); І Віра Устинівна ввійшла (ми встали всі і, повітавшись, сіли) (Тич., Зростай.. Словник української мови в 11 томах