поганьбити
ПОГАНЬБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. поганьбля́ть; док., перех., розм. Те саме, що зганьби́ти.
Теодорович.. господиню Томашеву дуже поганьбив (Стеф., II, 1953, 14);
— Не ждав, не ждав я, що вона так мене поганьбить (Гончар, Тронка, 1963, 207).
Словник української мови (СУМ-11)