погордливо
ПОГО́РДЛИВО. Присл. до пого́рдливий.
Софія погордливо крізь сльози засміялась (Л. Укр., III, 1952, 540);
Парасковії Федорівні він злегка кивнув головою, на хлопців зиркнув зневажливо і погордливо (Ів., Таємниця, 1959, 151).
Словник української мови (СУМ-11)