погрітися

ПОГРІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док. Грітися, зігріватися якийсь час.

Хто літом жари боїться, той зимою не має чим погріться (Укр.. присл.., 1955, 107);

Раз Жаба вилізла на берег подивиться Та й трошечки на сонечку погріться (Гл., Вибр., 1951, 18);

Тимкові здавалося, що то плаче сирітка і проситься, щоб її пустили погрітися і переночувати (Тют., Вир, 1964, 218);

*Образно. Старе серце завжди шукає, де б його погрітися (Мирний, II, 1954, 101).

Значення в інших словниках

1. погрітися — погрі́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. погрітися — -іюся, -ієшся, док. Грітися, зігріватися якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. погрітися — ПОГРІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док. Грітися, зігріватися якийсь час. Хто літом жари боїться, той зимою не має чим погріться (прислів'я); Раз Жаба вилізла на берег подивиться Та й трошечки на сонечку погріться (Л.  Словник української мови у 20 томах
4. погрітися — Погрітися, -гріюся, -єшся гл. Погрѣться. З тобою холодно, піду у пекло погріться. Шевч. 300.  Словник української мови Грінченка