поквапливість

ПОКВА́ПЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. поква́пливий.

Кукулик з дивною для нього поквапливістю виконав наказ Тетяни Василівни і сідав на своє крісло, потираючи руки (Загреб., День.., 1964, 323);

Мій приятель тепер хутко погнав свого човна, і я ледве поспішав за ним, не розуміючи поквапливості (Досв., Вибр., 1959, 435);

З нервовою поквапливістю витягнув [Крутояр] цигарку і почав черкати сірником (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 101).

Значення в інших словниках

1. поквапливість — поква́пливість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. поквапливість — -вості, ж. Властивість за знач. поквапливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поквапливість — ПОКВА́ПЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. поква́пливий. Кукулик з дивною для нього поквапливістю виконав наказ Тетяни Василівни і сідав на своє крісло, потираючи руки (П.  Словник української мови у 20 томах