покопирсатися

ПОКОПИРСА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Копирсатися якийсь час.

Василь зупинився. Директор кинув на важелі одну [телефонну] трубку, другу, покопирсався в купах паперів, розкиданих по столу, видобув Василеву папочку (Загреб., Спека, 1961, 205);

Приїхав механік, покопирсався у тракторі.., поїхав (Колг. Укр., 4, 1956, 21).

◊ Покопирса́тися в душі́ чиїй (у се́рці чиєму) — втручаючись у чиїсь особисті справи, виявити надмірний інтерес до внутрішнього світу, до інтимних переживань і т. ін.

[Лучицька(ніяково):] Всякому до мене діло, всяк хоче покопирсатися в чужому серці… (Стар., Вибр., 1959, 417);

Він покликав цього хлопчину, щоб трохи покопирсатися в його душі наодинці (Кол., Терен.., 1959, 174).

Значення в інших словниках

1. покопирсатися — покопирса́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. покопирсатися — -аюся, -аєшся, док. Копирсатися якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. покопирсатися — ПОКОПИРСА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Копирсатися якийсь час. Василь зупинився. Директор кинув на важелі одну [телефонну] трубку, другу, покопирсався в купах паперів, розкиданих по столу, видобув Василеву папочку (П.  Словник української мови у 20 томах
4. покопирсатися — покопирса́тися в душі́ чиїй (у се́рці чиєму). Виявивши надмірний інтерес до кого-, чого-небудь, намагатися дізнатися про щось інтимне, потаємне і т. ін. Він покликав цього хлопчину, щоб трохи покопирсатися в його душі наодинці (П.  Фразеологічний словник української мови