покійно

ПОКІ́ЙНО, рідко. Присл. до покі́йний 2.

— Грицьку! Я тебе не займаю, не руш і мене, — покійно і твердо відказав Василь (Мирний, IV, 1955, 18);

— Ось і кріслечко; у ньому так покійно сидіти, — щебетав він (Мирний, III, 1954, 159).

Значення в інших словниках

1. покійно — рідко. Присл. до покійний 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. покійно — покі́йно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
3. покійно — ПОКІ́ЙНО, рідко. Присл. до покі́йний 2. – Грицьку! Я тебе не займаю, не руш і мене, – покійно і твердо відказав Василь (Панас Мирний); – Ось і кріслечко; у ньому так покійно сидіти, – щебетав він (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах