покійно
ПОКІ́ЙНО, рідко.
Присл. до покі́йний 2.
– Грицьку! Я тебе не займаю, не руш і мене, – покійно і твердо відказав Василь (Панас Мирний);
– Ось і кріслечко; у ньому так покійно сидіти, – щебетав він (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)