полоник
ПОЛО́НИК, а, ч., рідко. Те саме, що ополо́ник 1.
Стоїть борщ у нього перед очима в великій макітрі, а в нім застромлена ложка, як коли то й полоник (Март., Тв., 1954, 36).
Словник української мови (СУМ-11)ПОЛО́НИК, а, ч., рідко. Те саме, що ополо́ник 1.
Стоїть борщ у нього перед очима в великій макітрі, а в нім застромлена ложка, як коли то й полоник (Март., Тв., 1954, 36).
Словник української мови (СУМ-11)