полотнянка
ПОЛОТНЯ́НКА, и, ж., діал. Верхній селянський жіночий та чоловічий одяг з домотканого грубого полотна.
Люди мовчки тупались на однім місці, білі, як вівці, в своїх полотнянках (Коцюб., II, 1955, 389);
Полотнянку носить мужик. Сам робить з льону полотно, сам тче, сам білить, сам шиє (Март., Тв., 1954, 231);
Додатковим одягом, який носили поверх основного, здебільшого в негоду, була кирея (сіряк) або полотнянка (Нар. тв. та етн.. 3, 1969, 48).
Словник української мови (СУМ-11)