полускування
ПОЛУ́СКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. полу́скувати.
В цю весняну теплу ніч.. вони раді були послухати страшні бувальщини, що чудово вимальовувалися в уяві людей біля загасаючого вогнища, під тихе полускування сухого бур’яну і рівномірне шульпотіння [клекотіння] кулешу в казанку (Тют., Вир, 1964, 16).
Словник української мови (СУМ-11)