поневолювач
ПОНЕВО́ЛЮВАЧ, а, ч. Той, хто поневолює або поневолив кого-небудь.
З глибини серця геніального поета українського народу Тараса Григоровича Шевченка вирвались сповнені священного гніву слова проти німецьких поневолювачів (Корн., Разом із життям, 1950, 124);
Український народ був непримиренним у боротьбі з своїми віковічними поневолювачами (Рильський, III, 1956, 17).
Словник української мови (СУМ-11)