поносний

ПОНО́СНИЙ, а, е. Прикм. до поно́с.

Хоч у грудних дітей треба побоюватися насамперед поносних захворювань, все ж не можна не звернути уваги і на запори, які зустрічаються нерідко у дітей цього віку (Хвор. дит. віку, 1955, 115).

Значення в інших словниках

1. поносний — поно́сний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. поносний — -а, -е. Прикм. до понос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поносний — ПОНО́СНИЙ, а, е. Прикм. до поно́с. Хоч у грудних дітей треба побоюватися насамперед поносних захворювань, все ж не можна не звернути уваги і на запори, які зустрічаються нерідко у дітей цього віку (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах