Словник української мови в 11 томах

понімечений

ПОНІМЕ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поніме́чити.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. понімечений — поніме́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. понімечений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до понімечити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понімечений — ПОНІМЕ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поніме́чити; // у знач. прикм. На понімечених стежках Шляхи в історію торують – То незалежника катують, То вішають робітника (П. Усенко); // поніме́чено, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах