понімечення

ПОНІМЕ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. поніме́чити.

Розгорніть твір Івана Франка «Сучасний літопис» і подивіться, як поет протестував проти понімечення не лише українських земель, але й земель польських (Тич., III, 1957, 260);

Намагаючись здійснити повне понімечення України, вони [гітлерівці] привселюдно спалили українські історичні книги (Довж., III, 1960, 55).

Значення в інших словниках

1. понімечення — поніме́чення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. понімечення — -я, с. Дія за знач. понімечити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понімечення — ПОНІМЕ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. поніме́чити. Розгорніть твір Івана Франка “Сучасний літопис” і подивіться, як поет протестував проти понімечення не лише українських земель, але й земель польських (П.  Словник української мови у 20 томах