понімечений

ПОНІМЕ́ЧЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до поніме́чити;

// у знач. прикм.

На понімечених стежках Шляхи в історію торують – То незалежника катують, То вішають робітника (П. Усенко);

// поніме́чено, безос. пред.

Значення в інших словниках

1. понімечений — поніме́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. понімечений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до понімечити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понімечений — ПОНІМЕ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поніме́чити.  Словник української мови в 11 томах