понімечений

поніме́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до понімечити.

Значення в інших словниках

1. понімечений — поніме́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. понімечений — ПОНІМЕ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поніме́чити; // у знач. прикм. На понімечених стежках Шляхи в історію торують – То незалежника катують, То вішають робітника (П. Усенко); // поніме́чено, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах
3. понімечений — ПОНІМЕ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поніме́чити.  Словник української мови в 11 томах