пополовілий

ПОПОЛОВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до пополові́ти.

Сіла [Марія] в машину, оглянула долину Завадки, круті схили гір, ялиновий ліс, що спускався до берега, пополовілий лан льону… (Чорн., Пісні.., 1958, 35);

Весь пополовілий у місячному сяйві парк аж пахтів ароматом південної ночі (Смолич, І, 1958, 77).

Значення в інших словниках

1. пополовілий — пополові́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. пополовілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до пополовіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пополовілий — ПОПОЛОВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до пополові́ти. Сіла [Марія] в машину, оглянула долину Завадки, круті схили гір, ялиновий ліс, що спускався до берега, пополовілий лан льону... (С. Чорнобривець); Весь пополовілий у місячному сяйві парк аж пахтів ароматом південної ночі (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах