попутний

ПОПУ́ТНИЙ, а, е. Який іде, їде, рухається в одному напрямку з ким-, чим-небудь.

Білограй і Дудка приїхали в місто попутною машиною (Мушк., Чорний хліб, 1960, 178);

Їм лишалося.. діждатися попутного пароплава і розпочати далекі мандри до самого моря (Збан., Курил. о-ви, 1963, 39);

// Ходовий, погожий (про вітер).

Попутний вітер швидко жене його баркас далі й далі від берега (Шиян, Переможці, 1950, 58).

Значення в інших словниках

1. попутний — попу́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. попутний — -а, -е. Який іде, їде, рухається в одному напрямку з ким-, чим-небудь. || Ходовий, погожий (про вітер).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попутний — (вітер) побіжний, ходовий  Словник чужослів Павло Штепа
4. попутний — ПОПУ́ТНИЙ, а, е. Який іде, їде, рухається в одному напрямку з ким-, чим-небудь. Білограй і Дудка приїхали в місто попутною машиною (Ю. Мушкетик); Їм лишалося .. діждатися попутного пароплава і розпочати далекі мандри до самого моря (Ю.  Словник української мови у 20 томах
5. попутний — ПОПУ́ТНИЙ (який пересувається в одному напрямку з кимсь), ПОДОРО́ЖНІЙ, ХОДОВИ́Й, ПОГО́ЖИЙ (про вітер). Я підніс руку, й машина слухняно зупинилась, хоч попутний транспорт, як правило, зупиняється рідко (Є.  Словник синонімів української мови