пороша

ПОРО́ША, і, ж. Пухкий сніг, перев. перший або який щойно випав.

Старший староста і каже: — ..Раз, дома, у нашій землі, випала пороша… (Кв.-Осн., II, 1956, 56);

За вікнами свистів і сипав сніговою порошею в шибки вітер (Шиян, Баланда, 1957, 18);

*Образно. На травах від яблунь рожева пороша (Воронько, Славен мир, 1950, 116);

Був П’ятаков рудуватий з порошею сивизни (Смолич, Мир.., 1958, 317);

*У порівн. Далекий зоряний цвіт сіється і сіється порошею на засніжене село (Стельмах, І, 1962, 274).

Водяна́ поро́ша, рідко — мжичка, мряка.

З неба сіяла набридлива водяна пороша, бурхливий вітер боляче сік в обличчя мокрими віхтями (Гур., Наша молодість, 1949, 242).

Значення в інших словниках

1. пороша — поро́ша іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. пороша — див. СНІГ  Словник синонімів Караванського
3. пороша — -і, ж. Пухкий сніг, перев. перший або який щойно випав. Водяна пороша рідко — мжичка, мряка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пороша — ПОРО́ША, і, ж. Пухкий сніг, перев. перший або який щойно випав. Старший староста і каже: – .. Раз, дома, у нашій землі, випала пороша... (Г. Квітка-Основ'яненко); За вікнами свистів і сипав сніговою порошею в шибки вітер (А. Шиян); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
5. пороша — СНІГ (атмосферні опади у вигляді білих кристаликів), СНІГОПА́Д, ПОРО́ША, КРУПА́, КРУПИ́. А ми над озером сиділи... Читав Тадейович якраз, І плач гусей осиротілий, І сніг раптовий вразив нас (М.  Словник синонімів української мови
6. пороша — Поро́ша, -ші, -шею; -ро́ші, -ро́ш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)