посидючий

ПОСИДЮ́ЧИЙ, а, е.

1. Здатний довго, старанно й наполегливо працювати над чим-небудь; не схильний часто змінювати місце перебування, заняття.

2. Який вимагає терпіння, витримки, наполегливості.

Пора нам глянути ясними очима на нашу роботу, пора додати їй, окрім любові, і освітнього погляду, і посидючої праці (Мирний, V, 1955, 361).

Значення в інших словниках

1. посидючий — посидю́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. посидючий — -а, -е. 1》 Здатний довго, старанно й наполегливо працювати над чим-небудь; не схильний часто змінювати місце перебування, заняття. 2》 Який вимагає терпіння, витримки, наполегливості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посидючий — ПОСИДЮ́ЧИЙ, а, е. 1. Здатний довго, старанно й наполегливо працювати над чим-небудь; не схильний часто змінювати місце перебування, заняття. Коли двоє рідних людей ..  Словник української мови у 20 томах
4. посидючий — ПОСИДЮ́ЧИЙ (здатний довго, старанно й наполегливо працювати над чим-небудь, на одному місці), ПОСИДЮ́ЩИЙ, УСИ́ДЛИВИЙ (ВСИ́ДЛИВИЙ). Судексперту треба.. бути винахідливим, мов дизайнер, і терплячим та посидючим, як годинникар (з журналу). — Пор. стара́нний.  Словник синонімів української мови