посидючий
посидю́чий
-а, -е.
1》 Здатний довго, старанно й наполегливо працювати над чим-небудь; не схильний часто змінювати місце перебування, заняття.
2》 Який вимагає терпіння, витримки, наполегливості.
Великий тлумачний словник сучасної української мови