построїти
ПОСТРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., перех.
1. рідко. Поставити в ряд, рядами; поставити, розмістити в певному порядку; вишикувати.
От уже построїли некрут в лави: один за одним, один за одним (Мирний, II, 1954, 116);
— Мене звуть Олена Пилипівна, — сказала вчителька. — Я вас зараз построю, ми послухаємо, що скаже директор, і підемо у свій клас (Ів., Таємниця, 1959, 10);
Заїхали [трактористи] на колгоспне подвір’я. Співак перший сплигнув на землю, построїв трактори в ряд і махнув рукою — глушити мотори (Головко, І, 1957, 406).
2. розм., рідко. Те саме, що побудува́ти.
Словник української мови (СУМ-11)