потоплення

ПОТО́ПЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. потопи́ти², потопля́ти і потопи́тися.

В основу твору «Загибель ескадри» покладені історичні події 1918 року, зв’язані з потопленням Чорноморської ескадри революційними матросами (Укр. літ., 10, 1957, 124);

Потоплення великого танкера позбавляло заправки близько 5 тисяч літаків або 10 тисяч танків (Рад. Укр., 30.VII 1967, 1).

Значення в інших словниках

1. потоплення — пото́плення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. потоплення — -я, с. Дія за знач. потопити II, потопляти і потопитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потоплення — ПОТО́ПЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. потопи́ти², потопля́ти і потопи́тися. В основу твору “Загибель ескадри” покладені історичні події 1918 року, зв'язані з потопленням Чорноморської ескадри революційними матросами (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах