потрощений

ПОТРО́ЩЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до потрощи́ти.

— Ми.. виїхали назустріч… Нема нікого… тільки Дніпро потрощені човни косить… (Вовчок, І, 1955, 92);

Захар біг униз, спритно огинав потрощені мінами стовбури дерев (Ле, Право.., 1957, 114);

Без відсічі, безборонно всі гармаші були посічені шаблями в пень, потрощені келепами (Стар., Облога.., 1961, 54);

// потро́щено, безос. присудк. сл.

Прибіг Роман.. і повідомив, що забито п’ятеро коней і потрощено його каруцу (Гончар, III, 1959, 87);

Легені йому одбито самодержавницькими чобітьми, нирки потрощено прикладами (Ю. Янов., II, 1958, 195).

Значення в інших словниках

1. потрощений — потро́щений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. потрощений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до потрощити. || потрощено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потрощений — ПОТРО́ЩЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до потрощи́ти. – Ми .. виїхали назустріч... Нема нікого... тільки Дніпро потрощені човни косить...  Словник української мови у 20 томах
4. потрощений — Потро́щений, -на, -не; звич. мн.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)