потрощений
потро́щений
-а, -е, розм.
Дієприкм. пас. мин. ч. до потрощити.
|| потрощено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипотро́щений
-а, -е, розм.
Дієприкм. пас. мин. ч. до потрощити.
|| потрощено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови