потрощений
ПОТРО́ЩЕНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до потрощи́ти.
– Ми .. виїхали назустріч... Нема нікого... тільки Дніпро потрощені човни косить... (Марко Вовчок);
Захар біг униз, спритно огинав потрощені мінами стовбури дерев (Іван Ле);
Без відсічі, безборонно всі гармаші були посічені шаблями в пень, потрощені келепами (М. Старицький);
// потро́щено, безос. пред.
Прибіг Роман .. і повідомив, що забито п'ятеро коней і потрощено його каруцу (О. Гончар);
Легені йому одбито самодержавницькими чобітьми, нирки потрощено прикладами (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)