потяти
ПОТЯ́ТИ, тну́, тне́ш, док., перех., заст.
1. Убити, зарубати.
— Жеребець його вельми призвичаєний до свого пана, його треба потяти! (Загреб., Диво, 1968, 149).
2. Зрізати, зрубати.
Словник української мови (СУМ-11)ПОТЯ́ТИ, тну́, тне́ш, док., перех., заст.
1. Убити, зарубати.
— Жеребець його вельми призвичаєний до свого пана, його треба потяти! (Загреб., Диво, 1968, 149).
2. Зрізати, зрубати.
Словник української мови (СУМ-11)