пошесний
ПО́ШЕСНИЙ, а, е. Стос. до пошесті.
В катастрофічному стані населення опинялося при появі пошесних хвороб (Матеріали.. охор. здоров’я.., 1957, 102);
— Пішла оце в вас ніби пошесна мода на мужиків, а панам ніби на світі й місця вже нема! (Н.-Лев., І, 1956, 133).
Словник української мови (СУМ-11)