пошесний
ПО́ШЕСНИЙ, а, е.
Стос. до пошесті.
В катастрофічному стані населення опинялося при появі пошесних хвороб (з наук. літ.);
– Пішла оце в вас ніби пошесна мода на мужиків, а панам ніби на світі й місця вже нема! (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)