пошурувати

ПОШУРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Шурувати якийсь час.

— Веди його до коней, а я пошурую в машині, — спокійно сказав Терещенко. — Машина штабна (Голов., Тополя.., 1965, 443);

— Може, ти хочеш нагадати нам про фото в газеті? Ще двадцять фото буде, якщо вибігатимеш до кожного кореспондента. Пошурувати язиком ти майстер… (Жур., Опов., 1956, 120).

Значення в інших словниках

1. пошурувати — пошурува́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. пошурувати — -ую, -уєш, док., розм. Шурувати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пошурувати — ПОШУРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Шурувати якийсь час. – Веди його до коней, а я пошурую в машині, – спокійно сказав Терещенко. – Машина штабна (С. Голованівський); – Може, ти хочеш нагадати нам про фото в газеті?...  Словник української мови у 20 томах
4. пошурувати — Ую, -уєш, док. Піти геть. До побачення, я пошурував додому.  Словник сучасного українського сленгу