пощадити

ПОЩАДИ́ТИ, джу́, ди́ш, перех. Док. до щади́ти.

— Монголи, се знайте наперед, не пощадять нікого, хто дістанеться в їх руки (Фр., VI, 1951, 83);

[Монтаньяр:] Ви Цезаря свого не пощадили, аби на титул Брутів заслужити (Л. Укр., II, 1951, 163);

Міг він пощадити її і не говорити неприємного (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 192).

Значення в інших словниках

1. пощадити — пощади́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пощадити — -джу, -диш, перех. Док. до щадити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пощадити — Уласкавлювати, уласкавити, повласкавлювати, милостивити, змилостивлювати, змилостивити, позмилостивлювати, умилостивлювати, умилостивити, повмилостивлювати, дарувати, подарувати, здаровувати, здарувати, поздаровувати, звільнювати, звільнити...  Словник чужослів Павло Штепа
4. пощадити — ПОЩАДИ́ТИ, джу́, ди́ш, кого, що. Док. до щади́ти. – Монголи, се знайте наперед, не пощадять нікого, хто дістанеться в їх руки (І. Франко); [Монтаньяр:] Ви Цезаря свого не пощадили, аби на титул Брутів заслужити (Леся Українка); Міг він пощадити її і не говорити неприємного (В. Гжицький).  Словник української мови у 20 томах
5. пощадити — БЕРЕГТИ́ (дбайливо ставитися до кого-, чого-небудь), ОБЕРІГА́ТИ, УБЕРІГА́ТИ (ВБЕРІГА́ТИ), ЖАЛІ́ТИ, ШКОДУВА́ТИ, ЖАЛКУВА́ТИ рідше, ЖА́ЛУВАТИ рідше, ЩАДИ́ТИ підсил. — Док.  Словник синонімів української мови
6. пощадити — Пощади́ти, -джу́, -ди́ш гл. Пожалѣть. Та ще такого козака у море пускать пощадили. АД. І. 184.  Словник української мови Грінченка