пощепити

ПОЩЕПИ́ТИ¹, щеплю́, ще́пиш; мн. поще́плять; док., перех. Поколоти на тріски.

Колода репнула, як гарбуз. За якусь хвилину Хома пощепив її на тріски (Гончар, І, 1954, 206).

ПОЩЕПИ́ТИ², щеплю́, ще́пиш; мн. поще́плять; док., перех., рідко. Зробити щеплення всім або багатьом.

[Бекер:] Ми ходили до цілюрика [цирульника] Шміта, щоб нас пощепив (Л. Укр., IV, 1954, 227).

Значення в інших словниках

1. пощепити — пощепи́ти 1 дієслово доконаного виду поколоти на тріски пощепи́ти 2 дієслово доконаного виду зробити щеплененя — багатьом рідко  Орфографічний словник української мови
2. пощепити — I -щеплю, -щепиш; мн. пощеплять; док., перех. Поколоти на тріски. II -щеплю, -щепиш; мн. пощеплять; док., перех., рідко. Зробити щеплення всім або багатьом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пощепити — ПОЩЕПИ́ТИ¹, щеплю́, ще́пиш; мн. поще́плять; док., що. Поколоти на тріски. Колода репнула, як гарбуз. За якусь хвилину Хома пощепив її на тріски (О. Гончар). ПОЩЕПИ́ТИ², щеплю́, ще́пиш; мн. поще́плять; док., кого, що, рідко.  Словник української мови у 20 томах