правнуччин ПРА́ВНУЧЧИН, а, е. Прикм. до пра́внучка; належний правнучці. Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках правнуччин — пра́внуччин прикметник Орфографічний словник української мови правнуччин — -а, -е. Прикм. до правнучка; належний правнучці. Великий тлумачний словник сучасної мови правнуччин — ПРА́ВНУЧЧИН, а, е. Прикм. до пра́внучка; належний правнучці. Словник української мови у 20 томах правнуччин — Пра́внуччин, -на, -не (від пра́внучка) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)