Великий тлумачний словник сучасної мови

правнуччин

пра́внуччин

-а, -е.

Прикм. до правнучка; належний правнучці.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. правнуччин — пра́внуччин прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. правнуччин — ПРА́ВНУЧЧИН, а, е. Прикм. до пра́внучка; належний правнучці.  Словник української мови у 20 томах
  3. правнуччин — Пра́внуччин, -на, -не (від пра́внучка)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. правнуччин — ПРА́ВНУЧЧИН, а, е. Прикм. до пра́внучка; належний правнучці.  Словник української мови в 11 томах