прадідів

ПРА́ДІДІВ, дова, дове. Прикм. до пра́дід; належний прадідові.

Голос прадідів був урочистий і потойбічний, вони [прадід з Данилком] пішли од моря й заглибилися в степ (Ю. Янов., І, 1954, 263);

Уклін тобі, скелястий берег моря, Курган Малахів — прадідова тінь! (Нагн., Вибр., 1957, 32).

Значення в інших словниках

1. прадідів — пра́дідів прикметник  Орфографічний словник української мови
2. прадідів — -дова, -дове. Прикм. до прадід; належний прадідові.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прадідів — ПРА́ДІДІВ, дова, дове. Прикм. до пра́дід; належний прадідові. Голос прадідів був урочистий і потойбічний, вони [прадід з Данилком] пішли од моря й заглибилися в степ (Ю. Яновський); Уклін тобі, скелястий берег моря, Курган Малахів – прадідова тінь! (М. Нагнибіда).  Словник української мови у 20 томах