працелюбний
ПРАЦЕЛЮ́БНИЙ, а, е. Який любить працю, старанно, ревно, із запалом працює.
Від найдавніших часів славиться Україна красою природи, своїм працелюбним і героїчним народом (Мист., 4, 1967, 2);
Немає таких батьків, які не прагнули б виховати своїх дітей справжніми громадянами рідної Батьківщини, працелюбними, чесними і благородними (Веч. Київ, 7.Х 1968, 2).
Словник української мови (СУМ-11)