предобрий

ПРЕДО́БРИЙ, а, е, також у сполуч. із сл. добрий, розм. Дуже добрий (у 1-6, 8 знач.).

— Корова добра-предобра, вона руку лиже (Ю. Янов., І. 1954, 34);

// ірон.

— Що то пани? Одна душа їм наша мила, Щоб довш жила, на їх робила. Про шкуру ж — байдуже вони! Одну спусти — другая буде… Такі вже з їх предобрі люди! (Мирний, V, 1955, 293).

Значення в інших словниках

1. предобрий — предо́брий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. предобрий — див. Добрий  Словник синонімів Вусика
3. предобрий — -а, -е, також у сполуч. зі сл. добрий, розм. Дуже добрий (у 1-6, 8 знач.). || ірон.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. предобрий — ПРЕДО́БРИЙ, а, е, також у сполуч. зі сл. добрий, розм. Дуже добрий (у 1–6, 8 знач.). – Корова добра-предобра, вона руку лиже (Ю. Яновський); // ірон. – Що то пани? Одна душа їм наша мила, Щоб довш жила, на їх робила. Про шкуру ж – байдуже вони!...  Словник української мови у 20 томах
5. предобрий — ДО́БРИЙ (готовий прийти на допомогу іншим, сповнений доброти, чуйності; який виражає доброту), ДОБРОСЕ́РДИЙ, ДОБРОСЕ́РДНИЙ, ДОБРОСЕРДЕ́ЧНИЙ, ДУШЕ́ВНИЙ, ДОБРОДУ́ШНИЙ, СЕРДЕ́ЧНИЙ, М'ЯКОСЕ́РДИЙ, ДО́БРЕ́НЬКИЙ розм., ДОБРЯ́ЧИЙ розм., ПРЕДО́БРИЙ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
6. предобрий — Предо́брий, -ра, -ре  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)