прибічниця —
прибі́чниця іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
прибічниця —
-і. Жін. до прибічник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
прибічниця —
ПРИБІ́ЧНИЦЯ, і, ж. Жін. до прибі́чник. В Італії він робить своєю прибічницею і коханкою Матільду Тосканську, багату молоду вдову, яка стане згодом прокляттям для Генріха (П. Загребельний); Катерина II завершила справу, що її почав на Україні Петро І.
Словник української мови у 20 томах