прибічниця
ПРИБІ́ЧНИЦЯ, і, ж.
Жін. до прибі́чник.
В Італії він робить своєю прибічницею і коханкою Матільду Тосканську, багату молоду вдову, яка стане згодом прокляттям для Генріха (П. Загребельний);
Катерина II завершила справу, що її почав на Україні Петро І. Німкеня, котра стала членом династії Романових через шлюб, вона була відданою прибічницею русифікації й централізації (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)