Значення в інших словниках
-
прибічниця —
прибі́чниця іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
прибічниця —
ПРИБІ́ЧНИЦЯ, і, ж. Жін. до прибі́чник. В Італії він робить своєю прибічницею і коханкою Матільду Тосканську, багату молоду вдову, яка стане згодом прокляттям для Генріха (П. Загребельний); Катерина II завершила справу, що її почав на Україні Петро І.
Словник української мови у 20 томах
-
прибічниця —
Прибі́чниця, -ниці; -ниці, -ниць
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
прибічниця —
ПРИБІ́ЧНИЦЯ, і, ж. Жін. до прибі́чник.
Словник української мови в 11 томах