прибічник
прибі́чник
-а, ч.
1》 Той, хто підтримує, захищає кого-, що-небудь, поділяє чиїсь погляди і т. ін.; послідовник, прихильник.
|| зневажл. Те саме, що посіпака.
2》 заст. Наближена, довірена особа.
Великий тлумачний словник сучасної української мови