пригонити —
приго́нити 1 дієслово недоконаного виду приганяти кудись приго́нити 2 дієслово недоконаного виду припасовувати
Орфографічний словник української мови
пригонити —
I див. приганяти I. II див. приганяти II.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пригонити —
ПРИГО́НИТИ¹ див. приганя́ти¹. ПРИГО́НИТИ² див. приганя́ти².
Словник української мови у 20 томах
пригонити —
КВА́ПИТИ (спонукати когось до швидкого виконання чого-небудь, до прискорення якоїсь дії), ПОКВА́ПЛЮВАТИ, ГАЛИ́ТИ діал.; ПІДГАНЯ́ТИ (ПІДГО́НИТИ), ПРИГАНЯ́ТИ (ПРИГО́НИТИ) розм., ГАРЯЧИ́ТИ розм., ПІДСТЬО́БУВАТИ (ПІДСТІБА́ТИ) розм.
Словник синонімів української мови
пригонити —
Пригонити, -ню, -ниш гл. = приганяти. Паша пані хупава, роспустили рукава, і сама не робить, і нас не пригонить. Мет. 323.
Словник української мови Грінченка