придрімувати

ПРИДРІ́МУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИДРІМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм., рідко. Потроху дрімати (у 1 знач.).

Здоровань не звертав ніякісінької уваги на крики та сварку старого, їхав собі, опустивши голову і ніби придрімуючи (Тют., Вир, 1960, 91);

Ей, ляжу, мамко, спати, та мені не спиться, Я маленько [трошки] придрімаю — мені любко сниться (Коломийки, 1969, 167).

Значення в інших словниках

1. придрімувати — придрі́мувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. придрімувати — див. дрімати  Словник синонімів Вусика
3. придрімувати — -ую, -уєш, недок., придрімати, -аю, -аєш, док., розм., рідко. Потроху дрімати (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. придрімувати — ПРИДРІ́МУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИДРІМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм., рідко. Потроху дрімати (у 1 знач.). Здоровань не звертав ніякісінької уваги на крики та сварку старого, їхав собі, опустивши голову і ніби придрімуючи (Григорій Тютюнник); Ей, ляжу...  Словник української мови у 20 томах
5. придрімувати — ДРІМА́ТИ (перебувати в напівсонному стані), КУНЯ́ТИ розм., КЛЮВА́ТИ НО́СОМ розм.; ПРИДРІ́МУВАТИ розм. (потроху). — Док.: здріма́ти, здрімну́ти, придріма́ти, придрімну́ти.  Словник синонімів української мови