признаний

ПРИ́ЗНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до призна́ти.

— Наші вибори не признані, — «следствіє» [слідство] наряжено… (Мирний, І, 1949, 387);

Дівчата, які були вже признані дружками, затягли «Ой у полі та овес рясний» (Смолич, Мир.., 1958, 26);

// при́знано, безос. присудк. сл.

Я нею [істерією] слаба не від сьогодні, а далеко давніше, ніж се було признано офіціально (Л. Укр., V, 1956, 242).

Значення в інших словниках

1. признаний — при́знаний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. признаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до признати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. признаний — Визнаний, зізнаний, пізнаний  Словник чужослів Павло Штепа
4. признаний — ПРИ́ЗНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до призна́ти. – Наші вибори не признані, – “следствіє” [слідство] наряжено... (Панас Мирний); Дівчата, які були вже признані дружками, затягли “Ой у полі та овес рясний” (Ю. Смолич); // при́знано, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах