признаний

при́знаний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до признати.

Значення в інших словниках

1. признаний — при́знаний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. признаний — Визнаний, зізнаний, пізнаний  Словник чужослів Павло Штепа
3. признаний — ПРИ́ЗНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до призна́ти. – Наші вибори не признані, – “следствіє” [слідство] наряжено... (Панас Мирний); Дівчата, які були вже признані дружками, затягли “Ой у полі та овес рясний” (Ю. Смолич); // при́знано, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах
4. признаний — ПРИ́ЗНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до призна́ти. — Наші вибори не признані, — «следствіє» [слідство] наряжено… (Мирний, І, 1949, 387); Дівчата, які були вже признані дружками, затягли «Ой у полі та овес рясний» (Смолич, Мир..  Словник української мови в 11 томах